МЕМОРІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ОСТАННЯ АДРЕСА»


Проект «Остання адреса» — це широка громадська ініціатива, що має на меті увічнення пам’яті наших співгромадян, що стали жертвами політичних репресій та державного свавілля в роки тоталітарної Радянської влади. Результатом такої ініціативи має стати поява багатьох тисяч меморіальних знаків, одного зразку, на фасадах будинків, що стали останніми прижиттєвими адресами жертв репресій.

Основоположним принципом цього проекту є «Одне ім’я, одне життя, один знак».

Ідея проекту народилася у 2013 році серед російської культурної та наукової інтелігенції, а в 2014 році перші таблички російського проекту «Остання адреса» були встановлені на будинках, де була «остання адреса» репресованих радянським режимом. На сьогоднішній день в 30 містах налічується більше 460 пам’ятних знаків про людей, які стали жертвами політичного терору.

Проект «Остання адреса» є міжнародним. «Poslední adresa» розвивається в Чехії. Водночас ініціативи приєднатися до соціального проекту з’явились також в Білорусі, Польщі, Казахстані, Вірменії та Латвії. 

Українська громадська організація «Остання адреса» є повністю незалежною. Ми успадковуємо ідею вшанування пам’яті жертв радянського терору, зовнішній вигляд знаку та заклик «Одне ім’я. Одне життя. Один знак». Ініціатори та засновники організації — приватні особи, громадяни України.

Кожен з меморіальних знаків, розміром з поштову листівку, встановлений за «останніми адресами» наших загиблих співгромадян та присвячений виключно одній людині. Ініціатором встановлення, за адресою та ім’ям, — виступає конкретний заявник. Проект передбачає створення загальнодоступної бази даних, в якій кожен охочий зможе здійснити пошук, відштовхуючись від цікавої адреси, або імені.

В основі пошукової роботи — дані українських архівів, матеріали проекту «Реабілітовані історією». За необхідності використовується також база даних міжнародної організації «Меморіал».

Надзвичайно важливим є те, що нашим завданням є увічнення пам’яті звичайних громадян, жертв політичних репресій, а не лише державних діячів, воєначальників, представників науки чи мистецтва.

Фінансування організаційної та технічної інфраструктури проекту, а також виготовлення та встановлення меморіальних знаків здійснюється за рахунок добровільних цільових пожертв громадян, без використання будь-яких бюджетних коштів.

«Остання адреса — Україна» розраховує на співпрацю з усіма організаціями, які займаються дослідженням політичних репресій часів радянського режиму. У свою чергу проект готовий надавати всім зацікавленим посильну допомогу.

Знак «Останньої адреси» розроблений на основі проекту відомого архітектора Олександра Бродського. Табличка з нержавіючої сталі розміром 11,2×19 см. За допомогою спеціального шрифту, вручну, з використанням шрифтових клейм, на неї наноситься кілька рядків з сухими даними про жертву політичних репресій, відповідно до стандарту:

ТУТ ЖИВ
 ВОЛОДИМИР АБРАМОВИЧ НІКОЛАЄВ

ЛІКАР-ПЕДІАТР НАРОДИВСЯ У 1902 
ЗААРЕШТОВАНИЙ
11.07.1938
 РОЗСТРІЛЯНИЙ 28.08.1939 
РЕАБІЛІТОВАНИЙ У 1959

Робочий цикл проекту «Остання адреса» складається з таких етапів:

1. Збір та реєстрація заявок на встановлення меморіальних знаків

2. Пошук, перевірка та уточнення інформації про долю репресованих, чиї імена вказані в заявках

3. Визначення конкретної «останньої адреси» репресованого

4. Узгодження установки знаку з жителями і власниками будинку, з місцевою адміністрацією — за необхідності

5. Виготовлення меморіальних знаків

6. Організація і проведення церемонії встановлення меморіальних знаків

7. Організація публічних виступів, лекцій, прес-конференцій, семінарів, присвячених діяльності проекту, в містах, де розвивається «Остання адреса»

8. Збір і публікація інформаційних матеріалів, фото- та відеоматеріалів, стосовних репресованих, чиї імена увічнені знаками «Останньої адреси» та на сайті проекту

«Последний адрес» на ru.wikipedia.org 
«Poslední adresa» на cs.wikipedia.org
«Остання адреса» на uk.wikipedia.org


Неправильно введений e-mail
Заповніть обов'язкові поля нижче